Біологія

СЛОВНИК БІОЛОГІЧНИХ ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ

 

Абіогенез — теорія походження живих істот з хімічних сполук шляхом поступового ускладнення останніх.

Австралопітеки — вимерлі прямоходячі мавпи, предки стародавньої людини.

Агроценози — штучні екосистеми, створені людиною (лани, сади, городи) в результаті застосування комплексу агротехнічних засобів обробітку ґрунту.     

Алель — один з можливих станів гена. Будь-яка зміна структури гена призводить до появи нового алеля.

Анеуплоїдія — геномна мутація, яка полягає в зменшенні або збільшенні хромосомного набору на одну або кілька хромосом.

Анеуплоїдія — геномна мутація, яка полягає в зменшенні або збільшенні хромосомного набору на одну або кілька хромосом.

Антропогенез — еволюція людини з моменту виникнення перших представників роду Ното.

Антропологія — наука, що вивчає людину як біологічний об’єкт.

Ароморфоз — прогресивна еволюційна зміна, яка веде до підвищення загального рівня організації й появи принципово нових пристосувань (виникнення еукаріотичних клітин і багатоклітинних організмів, чотирьох п’ятипалих кінцівок у хребетних тощо).

Архантропи — найдавніші представники роду Ното.

Архей — найдавніший еон в історії Землі (3,5—2,6 млрд років тому). Період існування первинних істот — деяких бактерій.

Атавізм — випадкове виникнення в особини ознак, що були властиві предковим видам.

Аутбридинг — схрещування, до яких залучають особин інших популяцій.

Аутекологія — напрям екології, що вивчає дію на організм чи популяцію певних екологічних факторів.

Біогеоценоз — угруповання популяцій організмів різних видів, поєднаних трофічними зв’язками, чітко прив’язаних до певного місця перебування, та абіотичні фактори середовища (ґрунт, вода, повітря).

Біом — усі біогеоценози певного типу, що належать до територій з конкретним типом рослинності (тундри, гірського лісу, сухого степу і таке інше).

Біомаса — маса живих істот, що мешкають у певній місцевості.

Біосфера — жива оболонка Землі, частина гідросфери, літосфери і атмосфери, де мешкають живі організми.

Біотехнологія — використання властивостей живих організмів для потреб виробництва (виготовлення ліків, поживних речовин, очищення стічних вод, селекція).

Біотоп — абіотичний компонент біогеоценозу.

Біоценоз — сукупність популяцій різних видів організмів, що утворюють біотичний компонент біогеоценозу.Біогенез — власне біологічна еволюція, коли живі організми походять тільки від живих організмів.

Біологічний годинник — властивість організмів «чути» час.

Біологія розвитку — царина біології, яка вивчає онтогенез (індивідуальний розвиток організмів).

Бластула — багатоклітинний зародок, що складається з одного шару клітин і має форму порожньої кулі.

Боротьба за існування — конкуренція особин, за якої одні організми здатні залишити більше потомства, ніж інші.

Вади розвитку — відхилення від нормального розвитку, що полягають у різного роду аномаліях будови організму чи його функціонування.

Видоутворення — завершальний етап мікроеволюції, що веде до утворення нового виду.

Гаметогенез — сукупність мітотичних та мейотичних поділів, що відбуваються у статевих органах, результатом чого є утворення статевих клітин.

Гаструла — друга за бластулою стадія розвитку зародка, на якій він вже має двошарову будову.

Генна інженерія — спеціальні маніпуляції з геномом, що мають на меті змінити його будову. Полягає у внесенні чужорідних генів і таким чином створенні генетично модифікованих чи трансгенних організмів.

Генна терапія — лікування людини від деяких спадкових хвороб за допомогою методів генної інженерії.

Ген — одиниця спадковості, що структурно відповідає ділянці ДНК, яка кодує послідовність певного типу РНК.

Генетика — наука про спадковість і мінливість.

Генетичний банк — колекція різноманітного генетичного матеріалу, наприклад, сортів і видів пшениці.

Генетичний тягар — різноманітні рецесивні мутації в гетерозиготному стані конкретних особин.

Генетично модифікований організм — жива істота, в геномі якої міститься чужорідний ген, вбудований в її геном за допомогою генно-інженерних маніпуляцій.Генофонд — усе різноманіття алельних генів популяції або виду в цілому.

Геном — усі гени гаплоїдного набору хромосом даного виду.

Геноміка — наука, яка вивчає особливості будови ДНК організмів різних видів.

• Генотип — сукупність генів певного організму або алельні сполучення генів певного локусу.

Геохронологічна шкала — геологічний календар, що відображує періоди в історії Землі.

Гетерозис — ефект гібридної сили, коли гібридні особини переважають батьківські за показниками життєздатності, швидкості росту, плодючості.

Гібрид — особина, генотип якої поєднує різні генетичні варіанти одного чи багатьох генів.

Гомологічні ряди мінливості — явище паралельної мінливості, коли однакові мутації трапляються у різних видів.

Група зчеплення — сукупність генів, розміщених на одній хромосомі.

Дарвінізм — еволюційна теорія, головною ідеєю якої є уявлення про природний добір як головний рушійний фактор еволюції.

Дегенерація — напрям прогресивної еволюції, пов’язаний із спрощенням організації (наприклад, редукція кишечнику у стьожкових червів).

Демекологія — розділ екології, що вивчає структуру та динаміку популяцій окремих видів.

Дивергенція — еволюційне розходження популяцій, видів, родів за певними ознаками.

Дикий тип — домінантний фенотип, який притаманний більшості особин даного виду, які живуть у природі.

Докембрій — період життя на Землі, у якому ще не було тварин з твердим скелетом; одно- і багатоклітинні організми цього відрізку часу майже не залишили викопних решток.

Домінування — взаємовідносини між алелями одного гена, за яких один з них (домінантний) пригнічує прояв другого (рецесивного).

Дрейф генів — випадкові зміни частот алелів у популяції під впливом хвиль життя.

Дроблення — процес безперервних поділів клітин зародка від зиготи до бластули з одночасним зменшенням розмірів клітин.

Еволюція — процес історичного розвитку життя на Землі.

Екологічна ніша — місце популяції певного виду в біоценозі (трофічній мережі).

Екологічна система — угруповання організмів і середовище їх існування, пов’язані один з одним обміном речовини. Біоценоз, біом і біосфера — екосистеми різних рівнів організації.

Екологічна піраміда — графічне зображення співвідношення між продуцентами і консументами різних рівнів.

Екотон — угруповання, що сформувалися на межі різних типів природних екосистем: узлісся, заплава річки, лиман.

Ембріогенез — період зародкового розвитку.

Ембріотехнологія — маніпуляції із статевими клітинами, зиготами та зародками.

Еон — найдовший відрізок історії Землі; поділяється на ери.

Ера — відрізки історії Землі (наприклад, Палеозой, Мезозой, Кайнозой), що поділяються на періоди.

Жива речовина — усі живі організми біосфери.

Життєвий цикл — зміна одного чи кількох онтогенезів, характерних для даного виду організмів. Простий життєвий цикл — один онтогенез від зиготи до зиготи, складний життєвий цикл — кілька онтогенезів (чергування гаметофіта і спорофіта у нижчих спорових рослин, нестатевого і статевого розмноження у тварин).

Запліднення — одна з форм статевого процесу, за якої відбувається злиття жіночої і чоловічої гамет з утворенням спільного ядра.

Зародкові листки — шари зародка багатоклітинних тварин, з яких розвиваються ті чи інші тканини та органи.

Ідіоадаптація — один з шляхів прогресивної еволюції, пов’язаний з пристосуванням до певних умов існування.

Ізоляція — один з факторів еволюції, відокремлення однієї популяції чи групи популяцій від інших на історично тривалий час.

Інбридинг — схрещування генетично близькоспоріднених особин.

Кайнозой — сучасна ера історії Землі; розпочалася 65,6 млн років тому.

Клімакс (в екології) — сталий стан екосистеми, до якого приводить ряд сукцесій.

Клітинна інженерія — різноманітні маніпуляції з клітинами, що мають на меті створення клітин з новими властивостями.

Клонування — спосіб відтворення, за якого утворюються клони — генетично тотожні одна одній особини, які походять від спільного материнського організму. Відбувається при різних формах нестатевого розмноження та партеногенезі.

Креаціонізм — релігійне уявлення про походження Землі і життя на ній у результаті божественного творення.

Кодомінування — тип взаємодії алельних генів, за якого кожний з алелів проявляє свою дію, не пригнічуючи дію іншого. В результаті у гетерозигот формується нова ознака.

Конвергенція — виникнення східних ознак у неспоріднених груп організмів.

Конкуренція — боротьба, змагання між організмами за будь-які ресурси.

Консументи — головним чином тварини, що споживають органічні речовини, створені рослинами-продуцентами.

Кроманьйонці (неоантропи) — перші представники людини сучасного типу, які виникли 40 тис. років тому.

Кросинговер — обмін ділянками гомологічних хромосом при кон’югації під час мейозу.

Кругообіг речовин — постійна циркуляція нескладних неорганічних речовин чи окремих хімічних елементів між літосферою, атмосферою, гідросферою і живими організмами.

Ламаркізм — еволюційна концепція, побудована на помилкових припущеннях, зокрема такому: набуті за життя організму ознаки успадковуються.

Ланцюг живлення (трофічний ланцюг) — низка організмів різних видів, поєднані відношеннями їжа — споживач».

Леталі (летальні алелі) — алелі, фенотиповий прояв яких є смертельним для організму.

Лімітуючий фактор — найбільш дефіцитний екологічний фактор, зміна дії якого веде до зміни стану популяцій чи екосистем.

Локус — місце гена на хромосомі.

Льодовиковий період — період охолодження клімату тривалістю мільйони років, за якого частину сучасного суходолу вкривали льодовики.

Макроеволюція — еволюція на рівні, вищому за видовий.

Мезозой — ера історії Землі у межах від 251 млн до 65 млн років тому.

Мікроеволюція — еволюційні процеси на рівні популяцій, що завершуються утворенням нового виду.

Мікрокопалини — викопні одноклітинні організми.

Мінливість — властивість організмів перебувати у різному стані; явище, протилежне спадковості.

Морула — стадія розвитку зародка відразу після завершення дроблення.

Мутагенез — процес виникнення мутацій. Розрізняють індукований мутагенез, коли мутації викликаються в лабораторних умовах певними чинниками — мутагенами, і спонтанні, що відбуваються у природних умовах.

Мутація — стійка, спонтанна зміна генотипу. Мутації бувають геномними (анеуплоїдія, поліплоїдія), хромосомними (хромосомні перебудови) і генними (точковими).

Неандертальці (палеоантропи) — викопні прадавні люди, які існували 300—24 тис. років тому.

Нейрула — стадія розвитку зародка хребетних тварин відразу 

Нейрула — стадія розвитку зародка хребетних тварин відразу за гаструлою.

Ноосфера — сфера розумної діяльності людини, в межах якої вона є визначальним фактором розвитку.

Норма реакції — межі нормальної модифікаційної мінливості організму.

Онтогенез (індивідуальний розвиток) — період життя організму від зиготи до смерті.

Оогенез (овогенез) — процес утворення жіночих статевих клітин.

Охорона навколишнього середовища (природи) — комплекс заходів із збереження, раціонального використання і відновлення природних ресурсів Землі.

Палеозой — ера розвитку життя на Землі від 542 до 290 млн років тому.

Панспермія — гіпотеза, згідно з якою життя було занесене на Землю з космосу.

Паралелізм — виникнення однакових ознак в організмів різних видів, які мали спільних предків.

Парниковий ефект — збільшення температури планети, викликане, можливо, надлишком С02 в атмосфері.

Подвійне запліднення — своєрідний процес запліднення у квіткових рослин, при якому утворюються зародок і ендосперм — поживна речовина, якою живиться зародок.

Поліплоїдія — геномна мутація, пов’язана з кратними збільшеннями кількості хромосомних наборів.

Послідовність викопних форм — види живих істот, що походять один від одного і змінюють одне одного в історичному часі.

Популяція — сукупність особин одного виду, що мешкають на певній території.

Природний добір — виживання найбільш пристосованих у боротьбі за існування організмів, здатних залишити численне потомство.

Продуценти — автотрофні організми (рослини), що синтезують органічні речовини і є їжею для консументів (гетеротрофів).

Регенерація — здатність організмів відновлювати частини свого тіла.

Редуценти — мікроорганізми, які розкладають рештки мертвих тіл до простих неорганічних сполук.

Рекомбінація — перерозподіл генетичної інформації, який здійснюється на рівні випадкових запліднень, перерозподілу батьківських хромосом під час мейозу й кросинговеру.

Релікти — стародавні види, що збереглися до сьогодні.

Розмноження — процес відтворення живих організмів, що передбачає збільшення кількості особин. Статеве Р. відбувається виключно за допомогою статевих клітин, нестатеве — поділом або частинами тіла, вегетативними бруньками, спорами.

Рудименти — органи, які в процесі еволюції втратили своє значення.

Селекція — процес створення і підтримання сортів рослин і порід тварин.

Середовище існування — все те, що.оточує живий організм.

Синекологія — напрям екології, який вивчає екосистеми.

Синтетична теорія еволюції — сучасна еволюційна теорія, яка є синтезом ідей дарвінізму і досягнень генетики.

Спадковість — властивість організмів зберігати у потомстві особливості будови, функціонування і способу життя.

Сперматогенез — процес утворення чоловічих статевих гамет.

Сталий розвиток — оптимальний баланс між потребами людини і можливостями планети їх забезпечити, необхідний для дальшого розвитку людства.

Статевий процес — обмін генетичним матеріалом у той чи інший спосіб між особинами одного виду.

Сукцесія — послідовна закономірна зміна екосистеми одного типу на екосистему іншого типу.

Таксон — систематична категорія будь-якого рангу.

Трансгенні організми — тварини, рослини, гриби, бактерії з чужорідними генами, введеними шляхом генно-інженерних маніпулювань.

Трофічна мережа — розгалужена система трофічних ланцюгів.

Фанерозой — на відміну від Докембрію, період явного життя, історію якого можна відстежувати за твердими рештками організмів.

Фенотип — у широкому розумінні — всі ознаки організму, у вузькому — прояв певного генотипу.

Фотоперіодизм — реакція організму на добовий чи сезонний ритм освітленості.

Центри походження культурних рослин — місця, де виникли види рослин, які нині вирощують у культурі. Вперше виділені М.І. Вавиловим.

Цефалізація — різке збільшення об’єму головного мозку в процесі еволюції людини.

Цитоплазматична спадковість — позаядерна передача генетичного матеріалу.

Чиста лінія — генетично ідентичне потомство.

Хвилі життя — один з факторів еволюції, спалахи чисельності популяції організмів.

Химерний організм — організм, що складається з генетично різних клітин.

Хроматида — одна з двох нуклеопротеїдних (нуклеопротеїди — комплекси білків з нуклеїновими кислотами) ниток, що утворюються у ході клітинного поділу. Після поділу X. називають дочірними хромосомами.

Хромосома — структурний елемент ядра клітини, що містить ДНК.

Хромосомна теорія спадковості — одне з головних узагальнень генетики, головним положення якого є те, що всі гени перебувають у хромосомах і розміщуються у лінійному порядку.

Штучний добір — вибір людиною у процесі с

елекції особин з певними ознаками для дальшого розмноження.

Птах року 2017 в Україні - Канюк звичайний

Каню́к звича́йний (Buteo buteo)  — вид хижих птахів роду канюк. В Україні найбільш численний хижий птах; у різних регіонах осілий, кочовий або перелітний.

Канюк звичайний — птах середніх розмірів, довжина тіла якого становить 51-57 см, розмах крил 110–130 см. Самки, як правило, більші за самців. Забарвлення сильно варіює, від палевого до темно-бурого; птаха легко сплутати з близьким до нього зимняком (Buteo lagopus) або більш дальнім родичем звичайним осоїдом (Pernis apivorus). Як правило, молоді особини забарвлені більш строкато. Голос у канюків звичайних груснявий, нагадує тявкання.

Поширені практично у всій Європі, в Азії мешкає в лісистій місцевості, з півночі обмеженою полярним колом, з півдня безлісистими пустелями Середньої і Центральної Азії та Ірану. Зазвичай веде осілий спосіб життя, і лише птахи одного підвиду — Buteo buteo vulpinus, є перелітним, на зиму мігрують на південь Азії або доАфрики.

В Україні поширені два підвиди — Buteo buteo buteo (осілий або кочовий, гніздиться перважно на півночі та заході країни) та Buteo buteo vulpinus (перелітний, гніздиться переважно на півдні та сході).

Живе в тугайових лісах, горбистих ділянках хвойних лісів та листяних лісів недалеко від відкритих просторів.

Полює на відкритих просторах, поволі ширяючи в повітрі або найчастіше із засідки на піднесенні. Живиться дрібними ссавцями: ховрахами, дрібними гризунами, щурами, кролями і дрібними птахами. Може поїдати і падаль.

У разі міграції до місць гніздування прилітають в середині квітня — середині травня, залежно від клімату. Осіння міграція (якщо така є) починається в середині серпня і триває до початку вересня, в північних районах середині-кінці вересня. При перельоті зазвичай збиваються у великі зграї.

Протягом останніх двох десятиліть в Україні канюк став звичайним зимуючим птахом північних, центральних, західних та південних областей. На території країни зимує 30-70 тис. канюків.

• Гніздяться в лісі, на гілках листяних (береза, тополя, осика) або хвойних (сосна, ялина, ялиця) дерев на висоті 4-15 м над землею. Гніздо будують з сухих гілочок, далі обплітаючи їх старою травою. Також можуть використовувати і зелені гілочки, особливо коли вилуплюються пташенята. Відкладають 3-4, рідше 5 яєцьприблизно 56 × 45 мм з шкаралупою брудно-білого кольору, покритою бурими або рудими плямами. Відкладання яєць відбувається в квітні-травні. Інкубаційний період пташиних яєць звичайного канюка триває 33-36 днів. Обидва батьки беруть участь в насиджуванні. Пташенята з'являються в кінці травня, або в червні, на початку покриті бурим пухом. Як самець, так і самка годують пташенят, поки ті не в змозі літати. Пташенята здатні злетіти через 43-50 днів після народження. Якщо з якої-небудь причини гніздування було неуспішним, самка здатна відкласти другу кладку за сезон.

Канюків цього виду інколи використовують так само, як і соколів: удомашнюють та дресерують для полювання на куріпок та молодих кроликів для людей. Таких людей, які дресерують на це соколів і канюків називають соколярами.

Живе канюк звичайний у природних умовах до 26 років, у неволі до 30 років.

Відділ освіти

Тростянецької сільської ради

Тростянецької об’єднаної територіальної громади

Н А К А З

13 листопада 2017 року с. Тростянець №01-06/176

Про підсумки еколого-натуралістичного

конкурсу «Птах року – 2017»

Відповідно до листа КЗ ЛОР «Львівський обласний центр еколого- натуралістичної творчості учнівської молоді», з метою вивчення біологічних особливостей певного виду птахів даного виду, формування в учнів переконань, моральних принципів та активної життєвої позиції в області охорони птахів у закладах освіти Тростянецької ОТГ було проведено акцію-конкурс «Канюк звичайний — птах 2017 року». У ній були представлені роботи з кожного освітнього закладу. Найактивнішими учасниками стали учні Стільського НВК та Тростянецького НВК (вчитель Триндяк Б. М. ). Загалом у конкурсі взяли участь 32 роботи. За рішенням журі

Н А К А З У Ю:

1. Визнати переможцями та нагородити грамотами відділу освіти учнів закладів загальної середньої освіти у таких номінаціях:

«Малюнок»

І місце

Береза Марія – учениця 6 класу Демнянського НВК

ІІ місце

Особа Аліна – учениця 7 класу Липівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Куліш Анастасія – учениця 6 класу Липівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

П’ясецька Мар’яна – учениця 5 класу Стільського НВК

П’ясецька Марічка – учениця 5 класу Стільського НВК

Стойко Богдан – учень 7 класу Бродківської ЗОШ І-ІІ ступенів

ІІІ місце

Дзиндра Олег– учень 7 класу Стільського НВК

Яж Богдан – учень 7 класу Стільського НВК

«Казка»

І місце

Місюрак Анастасія – учениця 5 класу Тростянецького НВК

ІІ місце

Доскочинська Надія – учениця 5 класу Тростянецького НВК

«Вірш»

І місце

Грицай Ірина – учениця 7 класу Тростянецького НВК

ІІ місце

Макарик Лілія – учениця 8 клас Стільського НВК

ІІІ місце

Лисицина Юліанна – учениця 8 класу Стільського НВК

«Реферат»

І місце

Гринишин Тетяна – учениця 6 класу Стільського НВК

ІІ місце

Хахула Аліна – учениця 10 класу Тернопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів

ІІІ місце

Грицай Ірина – учениця 7 класу Тростянецького НВК

«Стінгазета»

І місце

Лозинська Олена – учениця 8 класу Стільського НВК

ІІ місце

Гринишин Тетяна – учениця 6 класу Стільського НВК

Грицай Ірина – учениця 7 класу Тростянецького НВК

ІІІ місце

Мисик Лілія – учениця 7 класу Тростянецького НВК

2. Спеціалістові І категорії Фарат Л. М. найкращі роботи скерувати для участі у ІІ (обласному) етапі конкурсу до 15 листопада 2017 року.
3. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Начальник відділу освіти В. І. Лехович

Внутрішній космос. Життя однієї клітини.

                                                      Кров має бути «кисла»

Та навіть після свого неймовірного одужання чоловік не взявся за розробку методики лікування для інших. І взагалі, зізнається, на довгі вісім років узагалі забув про те, що з ним було. Аж це сусідові поставили страшний діагноз – рак легень IV стадії.

– Коли я побачив, як дід Семен іде повз мою хату – сто метрів ледь за півгодини долає, то підкликав до себе. Кажу, візьміть трихопол, я ним вилікувався. І дав дідові десь тридцять таблеток, що в мене лишилися. То було десь у вересні. Потім я закрутився-забігався й забув до сусіда зайти попитати, як він. Знав, що лікарі йому давали не більше двох місяців життя. Аж це взимку в дружини питаю, чи не хоронили діда Семена. А вона: «Ти що! Живий-здоровий, оце проходила мимо його хати – сам на морозі дрова рубає». Я втішився. Після цього сусід прожив ще 3,5 року.

Зовсім скоро ще один чоловік звернувся до Климчука по допомогу. Мав рак кишківника, вже переніс кілька операцій і була виведена назовні трубка… Теж смертник. Але почав лікуватися за методикою корецького цілителя – і ще чотири роки прожив.

– Я тоді став глибше цікавитися, чого ж боїться грибок. Кислого середовища. Значить, потрібно «закислювати» організм, – розповідає Микола Дмитрович. – В їжі має бути максимум кислих продуктів – різне квашення, лимони, борщі. Слід щодня їсти і часник, який є відмінним імуномодулятором (сприяє зміцненню організму), пити свячену воду, бо вона ніколи не піддається впливу плісняви. А головне – ні краплі солодкого. Бо це ж пожива для грибка. Якщо дотримуватися такої дієти, кров стане кисла, грибок її наїсться і здохне. Але важливо: під час лікування в їжі – ніяких «розгойдувань». Бо якщо ви два дні їсте кисле, потім пропускаєте цукерочку чи ложку меду – все зводиться нанівець. Бо грибок почне звикати до кислого, і його вже не вб’єш.

                                                                                        Їжа.

 В раціоні має бути м’ясо, борщ щавлевий, капусняк, розсольник, борщ із червоного буряка з оцтом, квасоля. Кожні 20-30 хвилин з’їдати шматок розміром з чайну ложку лимона (без шкірки), квашені огірок, помідор чи яблуко, ложку квашеної капусти чи робити ковток розсолу із цих продуктів – для профілактики радить це і здоровим людям. У щоденному меню має бути головка часнику, сире сало, нерафінована олія, сирі яйця і свячена вода. Півроку не їсти солодкого, зокрема й меду, смаженого і копченого, сирих фруктів, ягід та овочів, макаронів і варених ковбас, не пити молока, соків, компотів, киселів та алкоголю. Виключити з меню сиру цибулю.

Молекула гідроген пероксиду здатна розпадатися двома шляхами:

Н2О2 → 2Н2О + O: (окиcнювальний розпад)

Н2О2 → 2OH· (вільнорадикальний розпад)

У медицині розчин перекису водню (зазвичай 3%) застосовують як антисептичний засіб. При контакті із пошкодженою шкірою чи слизовими оболонками перекис водню під впливом каталази розщеплюється з активним виділенням кисню, що сприяє згортанню крові та створює несприятливі умови для розвитку мікроорганізмів.

Клітини крові   ---Еритроцити

Сьогодні, 15 вересня 2015року, під час засідання сесії Львівської обласної ради депутати проголосували за створення історико-культурного заповідника «Стільське городище». «За» таке рішення проголосувало 72 депутати.

Історико-культурний заповідник «Стільське городище» створили у межах території пам’ятки національного значення – Городище ІХ-ХІ ст. (охоронний номер №130019-Н) у с. Стільське Миколаївського району Львівської області.

Депутати віднесли його до сфери управління відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської ОДА.

Львівська ОДА повинна затвердити положення про дирекцію історико-культурного заповідника «Стільське городище».

Також в межах коштів передбачених в обласному бюджеті Львівська ОДА повинна здійснити заходи щодо матеріально-технічного, фінансового, методичного та кадрового забезпечення заповідника.

Довідка.

Стільське городище — середньовічне городище білих хорватів на території Західної України. Розташоване вздовж східних околиць сіл Стільсько і Дуброва Миколаївського району Львівської області. Орієнтовний час розквіту — IX—X століття. Опісля занепало внаслідок воєнних дій.

Наприкінці I тисячоліття нової ери на просторах Наддністров'я існувала країна слов'ян, відома як Велика або Біла Хорватія. Про неї повідомив імператор Візантії Костянтин Багрянородний в X столітті у своїй книзі «Про управління імперією», де зазначив, що «хрещені далматинські хорвати походять від нехрещених хорватів, які живуть за горами Угорськими» (тобто у Північному Прикарпатті).

Хорвати також згадуються в «Повісті минулих літ»: спочатку в недатованій його частині, в числі інших слов'янських племен; вдруге — 907 року як учасники військового походу київського князя Олега на Візантію; втретє — 993 року у зв'язку із походом на хорватів князя київського Володимира Святославовича.

За деякими даними, у ватиканських архівах збереглися короткі грекомовні записи, зроблені не пізніше 30-х років XIV ст, в яких повідомляється, що між містами Галичем та Володимиром є містечко Стольско — резиденція Галицької митрополії.