ОХОРОНА ВИДОВОГО РІЗНОМАНІТТЯ
1 Охорона видового різноманіття
Охорона природи
Важливість охорони біологічного різноманіття підкреслює і ратифікована урядами різних країн "Конвенція про охорону біологічного різноманіття" (1997 р)
Для реалізації цих документів розроблено Національну програму збереження біологічного різноманіття України на 1998-2015 рр.
З прийняттям цих документів розпочато новий етап в охороні довкілля і його мешканців. Згідно з ним біологічне різноманіття України слід охороняти, як національне багатство; його збереження і раціональне використання є важливою умовою стабільного розвитку країн.
Червона книга – це список рідкісних і зникаючих видів організмів, що потребують охорони. Одночасно проводиться робота із складанням так званих Чорних списків видів, які зникли з нашої планети, починаючи з 1600 року.
Зелена книга України – книга, до якої заносять рідкісні й типові для певної місцевості рослинні угрупування, які потребують особливого режиму їхнього використання.
Основні типи природних територій це:
1. заповідники (природні та біосферні),
2. національні природні парки,
3. заказники.
Заповідник - це конкретна ділянка землі або води, що знаходиться під охороною країни. Крім цього, це може бути невеликий науково-дослідний центр, за яким закріплюються певні простори на території. Порушувати природний спокій в заповідних зонах категорично заборонено і переслідується усією суворістю закону. Тих, хто все-таки зважиться на порушення - чекає штраф в пристойних розмірах.
Заказник - природний комплекс, в якому під захистом перебувають лише окремо взяті території: наприклад, рослини, тварини або інші особливо цінні та історично важливі об'єкти. На території заказника дозволені різні дії, що не тягнуть за собою заподіяння шкоди охоронюваним об'єктам.
Національні парки - території парків, на яких дозволено з'являтися, проводити час і відпочивати туристам, тут так ретельно не відслідковуються дії людей. Але, не дивлячись на це, тут постійно підтримується чистота, спокій, турбота про що знаходяться в парку тварин і рослини.
Всі різновиди заповідників переслідують одну мету - збереження даних природою ресурсів, унікальних тварин і рослин.
Перевага таких охоронюваних територій дуже велике. Всі рослини живуть у сприятливих для них умовах, про тварин постійно дбають, а природу не знищують відпочиваючі люди, які звикли залишати після себе купи не перегниває сміття.
У зв'язку з браком інформації туристи запросто зривають рослини, занесені до Червоної Книги, браконьєри вбивають рідкісних тварин з-за великих грошей. Так зникли з лиця Землі і вже ніколи не відновляться бик тур, мандрівний голуб, дикий кінь тарпан. Кожен погодиться, що це дуже сумно. Можливо, багато в чому це результат поганої охорони єгерів, доглядачів заповідників і заказників, а може через недостатнє покарання з боку держави за скоєне варварство.
У кожному разі, заповідники надають величезну допомогу для маленьких і великих, хворих і здорових, красивих і не дуже звірів і рослин, які самі себе захистити не зможуть. А також дозволяють боротися з браконьєрством і зберегти рідкісні види представників рослинного і тваринного світу.
Екологічна мережа
Екологі́чна мере́жа (Екомережа) – єдина територіальна система, якав ключає ділянки природних ландшафтів, що підлягають особливій охороні, і території та об'єкти природно-заповідного фонду, курортні і лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні території та об'єкти інших типів, що визначаються законодавством України, і є частиною структурних територіальних елементів екологічної мережі – природних регіонів, екологічних коридорів, буферних зон.
Екомережа утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов'язань України підлягають особливій охороні.
Структурні елементи екомережі
а) території та об'єкти природно-заповідного фонду;
б) землі водного фонду, водно-болотні угіддя, водоохоронні зони;
в) землі лісового фонду;
г) полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, які не віднесені до земель лісового фонду;
ґ) землі оздоровчого призначення з їх природними ресурсами;
д) землі рекреаційного призначення, які використовуються для організації масового відпочинку населення і туризму та проведення спортивних заходів;
є) інші природні території та об'єкти (ділянки степової рослинності, пасовища, сіножаті, кам'яні розсипи, піски, солончаки, земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу природну цінність);
є) земельні ділянки, на яких зростають природні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України;
ж) території, які є місцями перебування чи зростання видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України;
з) частково землі сільськогосподарського призначення екстенсивного використання – пасовища, луки, сіножаті тощо;
й) радіоактивно забруднені землі, що не використовуються та підлягають окремій охороні як природні регіони з окремим статусом.
Міжнародне співробітництво. Українська держава з перших днів незалежності бере активну участь у міжнародних природоохоронних заходах та реалізації екологічних програм і проектів. Так, відповідно до Закону "Про природно-заповідний фонд України" від 26 листопада 1993 року видано Указ Президента України "Про біосферні заповідники", яким затверджено перелік біосферних заповідників в Україні, що внесені Бюро міжнародної координаційної ради з програми ЮНЕСКО "Людина та біосфера" до міжнародної мережі біосферних заповідників. Станом на листопад 1993 року таких заповідників було три: Асканія-Нова (Херсонська обл.), Чорноморський (Херсонська, Миколаївська обл.), Карпатський (Закарпатська обл.). Міністерству закордонних справ України і Академії наук України доручено підготувати матеріали, необхідні для підписання угоди з Республікою Польща та Словацькою Республікою про створення міжнародного біосферного заповідника "Східні Карпати".
Міжнародне співробітництво у галузі охорони навколишнього природного середовища займає одне з важливих місць у зовнішньополітичному курсі України.
Україна як член ООН є суверенною стороною багатьох міжнародних природоохоронних угод і разом з іншими країнами світу продовжує активно працювати над завданнями щодо врятування нашої планети від екологічного лиха.
Українські вчені підтримують ділові стосунки зі своїми колегами з Угорщини, Чехії, Словаччини, Польщі, Болгарії та інших країн. Спільними силами ведуться дослідження екосистем Карпат, Полісся, Чорного моря, розробляються заходи щодо збереження рекреаційних ресурсів, рідкісної флори і фауни.
Значення рослин у природі та житті людини. Як нам відомо, всі люди і тварини дихають киснем і виділяють вуглекислий газ. Кількість вуглекислого газу в повітрі також збільшується від спалювання палива. А рослини у свою чергу поглинають вуглекислий газ з повітря на світлі і виділяють кисень.
Крім цього рослини збагачують повітря киснем, зменшуючи кількість вуглекислого газу. З огляду на те, що кисень є необхідним компонентом для життя людей і тварин, життя на Землі без зелених рослин була б неможлива.
Щоб збагатити міста і села киснем - проспекти, бульвари, вулиці і т.д. озеленюють. Люди висаджують дерева, чагарники, облаштовують парки, бульвари, квітники, газони. Загалом, в будь-якому місті на планеті намагаються якнайбільше насадити рослин, які так необхідні для збереження здоров'я населення. Враховуючи те, що рослини поглинають вуглекислий газ, вони також виділяють в повітря кисень і деякі газоподібні речовини, які затримують пил і знищуют шкідливі для здоров'я мікроби.
До того ж, рослини є найпершим джерелом органічних речовин, як для людини, так і для тварин. Люди використовують рослини у їжу. Велика кількість рослин використовується як лікарські.
Перелік рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення,
видів рослин на території Тернопільської області.
№ п/п
| Назви рослин |
1.
|
Авринія скельна (Aurinia saxatalis (L.) Desv.).
|
2.
|
Аденофора лілієлиста (Adenophora liliiflora L.).
|
3.
|
Аконіт кущистий (Aconitum eulophum Reichenb).
|
4.
|
Аконіт молдавський (Aconitum moldavicum Hacg.).
|
5.
| Аконіт строкатий (Ackonitum variegatum L.). |
6.
|
Анемона нарцисоцвіта (Anemone narcissiflora L.).
|
7.
|
Арум Бессерів (Arum besseranum Schott).
|
8.
|
Аспленій волосовидний (Asplenium trichomane L.).
|
9.
|
Аспленій муровий (Asplenium ruta-muraria L.).
|
10.
| Берека (Sorbus torminalis (L.) Crantz.). |
11.
|
Білозір болотний (Parnassia palustris L.).
|
12.
|
Бобівник трилистий (Menyanthes trifoliate L.).
|
13.
|
Брусниця (Rhodococcum vitis-idaea (L.) ( Avror).
|
14.
|
Бурачок гірський (Alyssum montanum L.).
|
15.
| В’язіль увінчаний (Coronilla coronata L.). |
16.
|
Вишня кущова (Cerasus fruticosaPall.).
|
17.
| Вівсюнець пустельний (Helictotrichon desertorum (Less.) Nevski). |
18.
|
Вільха сіра (Alnus incana L.) Moench.).
|
19.
|
Вовчі ягоди звичайні (Daphne mesereum L.).
|
20.
| Волошка Маршалла (Centaurea marschalliana Spreng.). |
21.
|
Волошка східна (Centaurea orientalis L.).
|
22.
| Волошка тернопільська (Centaurea ternopoliensis Dobrocz.). |
23.
|
Воронець колосистий (Actea spicata L.).
|
24.
|
Гадючник звичайний (Filipendula vulgaris Moench.).
|
25.
| Гвоздика Андржійовського (Dianthus andrzejowskianns (Zapal.)). |
26.
|
Гвоздика несправжньопізня (Dianthus pseudoserotinus Blocki.).
|
27.
|
Гвоздика польська (Dianthus polonicus Zapal.).
|
28.
|
Геліосперма таємна (Heliosperma acranum Zapal.).
|
29.
|
Гіацинтик блідий (Hyacintella leucophaea (C.Koch) Schur).
|
30.
|
Глечики жовті (Nuphar lutea (L.) Smith).
|
31.
|
Горицвіт весняний (Adonis vernalis L.).
|
32.
|
Гострокільник волосистий (Oxytropis pilosa (L.) DC).
|
33.
|
Грушанка круглолиста (Pirola rotundifolia L.).
|
34.
|
Грушанка мала (Pyrola minor L.).
|
35.
|
Гусимець пужниковий (Arabis turrita L.).
|
36.
|
Ефедра двоколоса (Ephedra distachya L.).
|
37.
| Залізниця гірська (Sideritis montana L.). |
38.
|
Заяча конюшина Шиверека (Anthyllis schiwereckii (DC.) Blocki).
|
39.
|
Зимолюбка зонтична (Chimaphila umbellata (L.) W.Barton).
|
40.
|
Зубниця бульбиста (Dentaria bulbiferia L.).
|
41.
|
Кадило сарматське (Melitis sarmatica Klok.).
|
42.
| Кизильник чорноплідний (Cotoneaster melanocarpus Fisch. ex Blytt.). |
43.
|
Клопогін європейський (Cimicifuga europaea Schipcz.).
|
44.
|
Конвалія звичайна (Convallaria majalis L.).
|
45.
|
Конюшина блідо-жовта (Trifolium ochroleucon Huds.).
|
46.
|
Конюшина гірська (Trifolium montanum L.).
|
47.
|
Конюшина паннонська (Trifolium pannonicum Jacg.).
|
48.
|
Конюшина червонувата (Trifolium rubens L.).
|
49.
|
Косарики черепитчасті (Gladiolus imbricatus L.).
|
50.
|
Костяниця (Rubus saxatilis L.).
|
51.
| Котячі лапки дводомні (Antennaria dioica (L.) Gaertn.). |
52.
|
Крем‛янчик гарний (Telekia speciosa (Schreb.) Baumg.).
|
53.
|
Кремена гібридна (Petasites hybridus (L.) Gaertn., Mey.et Schreb.)
|
54.
|
Купальниця європейська (Trollius europaeus L.).
|
55.
|
Купина кільчаста (Polygonatum verticillaturm (L.) All).
|
56.
|
Латаття біле (Nymphaea alba L.).
|
57.
| Леопольдія тонкоцвіта (Leopoldia teruiflora (Tausch) Heldr.). |
58.
|
Листовик сколопендровий (Phyllitis scolopendrium (L.) Newm.).
|
59.
|
Ломиніс цілолистий (Clematis integrifolia L.).
|
60.
|
Люцерна маленька (Medicago minima (L.) Bartalini).
|
61.
|
Маренка дністровська (Asperula tyraica Bess.).
|
62.
| Маренка Міхельсона (Asperula michelsoni V.Krecz.). |
63.
|
Маруна щиткова (Pyrethrum corymbosum (L.) Moench.).
|
64.
|
Мигдаль степовий (Amygdalus nana L.).
|
65.
| Мінуарція дністровська (Minuartia thyraica Klok.). |
66.
| Мінуарція побільшена (Minuartia aucta Klok.). |
67.
|
Мірикарія німецька (Myricaria germanica (L.) Desv.).
|
68.
|
Молодило руське (Sempervivum ruthenicum Schnittsp. et C.B.Lehm.).
|
69.
|
Молочай Клокова (Euphorbia klokovii Dubovik).
|
70.
|
Настінниця лікарська (Parietaria officinalis L.).
|
71.
| Незабудка Людмили (Myosotis ludomilae Zaverucha). |
72.
|
Образки болотні (Calla palustris L.).
|
73.
|
Одинарник європейський (Trientalis europea L.).
|
74.
| Одноквітка звичайна (Moneses uniflora (L.) A. Gray.). |
75.
|
Орлики звичайні (Aguilegia vulgaris L.).
|
76.
|
Осока низька (Carex humilis Leys).
|
77.
|
Перстач білий (Potentilla alba L.).
|
78.
|
Півники злаколисті (Iris graminea I.).
|
79.
|
Півники угорські (Iris hungarica Waldst. et Kit).
|
80.
|
Підмаренник Бесcерів (Galium besseri Klok.).
|
81.
|
Підмаренник суборовий (Calium subnemorale Klok. et Zaverucha).
|
82.
|
Підмаренник членистий (Calium articulatum Lam.).
|
83.
|
Плаун булавовидний (Lycopodium clavatum L.).
|
84.
|
Плющ звичайний (Hedera helix I.).
|
85.
| Пухирник звичайний (Utricularia vulgaris L.). |
86.
| Росичка круглолиста (Thalictrum podolicum Lecoyer.). |
87.
| Рутвиця орликолиста (Thalictrum aguilegifolium L.). |
88.
|
Рутвиця подільська (Thalictrum podolicum Lecoyer.).
|
89.
|
Самосил передгірний (Teucrium praemontanum Klok.).
|
90.
| Самосил подільський (Teucrium podolicum). |
91.
|
Сеслерія Гейфлера (Sesleria heuflerana Schur.).
|
92.
|
Синяк плямистий (Echium maculatum L.).
|
93.
| Сізюрінхій гірський (Sisurinchium montanum Greene). |
94.
| Скорзонера пурпурова (Scorsonera purpurea L.). |
95.
|
Сон широколистий (Pulsatilla latifolia Rupr.).
|
96.
|
Стародуб широколистий (Laserpitium latifolium L.).
|
97.
|
Таволга пиківська (Spiraea pikoviensis Bess.).
|
98.
|
Таволжник дводомний (Aruncus dioiscus (Walter) Fernald).
|
99.
|
Тирлич хрещатий (Gentiana cruciata L.).
|
100.
|
Тирличничок осінній (Gentianella amarella (L.) Boern.).
|
101.
|
Тринія багатостеблова (Trinia multicaulis Schischk.).
|
102.
| Ферульник лісовий (Ferulago sylvatica (Bess.)Reichenb.) |
103.
|
Фіалка різнолиста (Viola epipsila Ledeb.).
|
104.
|
Фізаліс звичайний (Physalis alkekengi L.).
|
105.
|
Хвощ членистий (Eguisetum telmateia Ehrh.).
|
106.
|
Холодок кільчастий (Asparagus verticillatus L.).
|
107.
|
Холодок лікарський (Asparagus officinalis L.).
|
108.
|
Холодок несправжньошерстистий (Asparagus pseudoscaber Grecescu).
|
109.
|
Цибуля гірська (Allium montanum F.W.Schmidt).
|
110.
|
Цибуля жовтіюча (Allium flavenscens Bess.).
|
111.
|
Цибуля подільська (Allium podolicum (Aschers. et Graebn). Blocki ex Racib.)
|
112.
|
Цмин пісковий (Helichrysum arenarium (L.) Moench.).
|
113.
|
Чебрець Маршаллів (Thymus marschallianus Willd.).
|
114.
|
Чебрець моховий (Thymus muscosus Zaverucha).
|
115.
|
Шавлія поникла (Salvia nutans L.).
|
116.
| Шолудивник Кауфмана (Pedicularis kaufmanii Pinzg.). |
117.
| Юринея вапнякова (Jurinea calcarea Klok.). |
118.
|
Язичник карпатський (Ligularia carpatica (Schott, Nym. et Kotschy) Pojark.).
|
Немає коментарів:
Дописати коментар